Сьогодні поговоримо про зворотні дієслова в італійській мові. Та перш ніж ми перейдемо до них, давайте пригадаємо, що таке дієслово. Отож, дієслово – це слово, що означає дію і відповідає на питання «що робити?», «що зробити?».
Дія є завжди спрямована на якийсь предмет чи особу, наприклад: читати книгу, чекати подругу, їсти борщ тощо. Але буває і так, що дія може мати зворотний рух і бути спрямованою на той же самий предмет або на ту ж саму особу: руйнуватися, вмиватися, ховатися і т.д. Такі дієслова називаються зворотними.
Крім того, є ще дієслова, які називають взаємно-зворотними. Це дієслова, які описують «взаємність» дії, тобто означають дію двох і більше діячів, яка взаємно спрямована: друзі зустрілися (тобто: зустріли один одного), знайомі листуються (один з одним), спортсмени змагаються (один з одним) тощо.
В українській мові зворотні дієслова вкінці мають зворотню частку «–ся».
В італійській мові зворотні дієслова називаються verbi riflessivi, взаємно-зворотні – verbi reciproci і усі вони мають на кінці займенникову частку «–si», наприклад: lavarsi, nascondersi, alzarsi, amarsi etc.
Відмінювання зворотних дієслів в італійській мові.
Зворотні (та взаємо-зворотні) дієслова складаються з основи, яка описує дію, та зворотньої займенникової частки si. При відмінюванні основа буде змінюватися за основними правилами відмінювання дієслів, а частка si буде змінюватися відповідно до особи чи осіб, які виконують дію. Візьмемо для прикладу слово chiamarsi – називатися. Усі його знають і вміють правильно відміняти ще з перших занять італійської!
| chiamarsi | |
| (io) mi chiamo | (noi) ci chiamiamo |
| (tu) ti chiami | (voi) vi chiamate |
| (lui, lei, lei) si chiama | (loro) si chiamano |
Mi chiamo Elena. , Ti chiami Pietro. і т.д.
Наостанок розкажу ще дві речі, які потрібно пам’ятати про зворотні дієслова.
1. Дієслово + інфінітив зворотнього дієслова
Якщо ми маємо в одному реченні конструкцію «дієслово + інфінітив зворотнього дієслова», то зворотній займенник може стояти перед дієсловом (а) або в кінці інфінітиву прикріпляючись до нього, при цьому в закінченні інфінітива випадатиме голосна «e» (б). Звучить страшно, проте все дуже просто. Візьмемо для прикладу фразу «dovere alzarsi», в якій ми маємо дієслово і зворотнє дієслово. Ось як ця пара буде поводитися в реченнях:
(а) Domani mi devo alzare alle 6.
(б) Domani devo alzarmi alle 6.
2. Зворотні дієслова і складні часи.
Зворотні дієслова завжди вживаються в складних часах з допоміжним дієсловом essere, а participio passato узгоджується з підметом.
Elena si è alzata alle 6 e Daniele si è alzato alle 8.
I ragazzi si sono fermati al bar per prendere caffè.
Ieri mi sono alzata alle 6.
NB! З модальними дієсловами «potere», «dovere», «volere» допоміжне дієслово змінюється в залежності від розташування в реченні зворотнього займенника. Так, якщо зворотний займенник знаходиться перед модальним дієсловом, то вживаємо допоміжне дієслово «essere» (a); якщо ж зворотний займенник знаходиться після інфінітиву, то вживаємо допоміжне дієслово «avere» (б).
(а) Ieri mi sono dovuta alzare alle 6.
(б) Ieri ho dovuto alzarmi alle 6.
На цьому все про зворотні дієслова. Додам тільки, що не завжди зворотнім словам в італійській мові відповідають українські дієслова з часткою «-ся», тому будьте уважні і, якщо невпевненні, то перевіряйте зворотність дієслів у словниках.
Якщо комусь щось не зрозуміло, то пишіть ваші запитання тут внизу під статтею!
_____*****_____*****_____
Про дієслова ви можете також прочитати статті:
Теперішній час: правильні дієслова. Presente indicativo: verbi regolari.
Теперішній час: неправильні дієслова essere та avere
Теперішній час: неправильні дієслова dovere, potere, volere та sapere