В попередній статті я вже згадувала про те, що попри типові закінчення іменників, які допомагають нам визначити їх рід, є ще і достатньо винятків. Власне про них ми сьогодні і поговоримо.
Отже, пам’ятаємо, що родів в італійській мові є два: чоловічий і жіночий.
Коли мова йде про живих істот, людей чи тварин, то їх «граматичний» рід співпадає з так званим «природнім». Тобто, істоти чоловічої статі належать до чоловічого роду, а істоти жіночої статі – до жіночого відповідно. Тому тут усе просто.

В статті «Іменник в італійській мові. Рід і число.» я розповідала про іменники в італійській мові, як відрізнити до якого роду вони належать та описала основне правило утворення множини. Але я впевнена, що ви підозрювали, що не може бути усе так легко і просто з тими іменниками і, що обов’язково на тих кілька правил знайдеться безліч винятків, правда? Ну то давайте подивимося тепер, яка у нас ситуація з винятками! 

Слово «nessuno»  означає «нуль, ніхто»  може вживатися як іменник, як прикметник чи прислівник.  Розглянемо детальніше ці випадки.

Але спочатку основне, що вам потрібно запам’ятати – це: 1) слово «nessuno»  завжди вживається тільки в однині та 2) відміняється за чоловічим та жіночим родами.

Години італійською, це дуже проста тема. Але і тут виникає, один невеличкий сумнів: як правильно сказати і написати  «mezzo» чи «mezza» коли ми говоримо про половину години, яка пройшла після повної години?

В італійській мові всі іменники мають рід (чоловічий і жіночий) та число (однина та множина). Майже усі італійські іменники закінчуються на голосну; вийняток складають деякі запозичені слова, які можуть закінчуватися на приголосну.