Частка «СІ» в італійській мові може виконувати різні граматичні функції і, відповідно, змінювати свої значення. Тому її використання часто викликає багато труднощів.

Я спробувала зібрати у цій статті найбільш розповсюджені способи вживання цієї частки. Почнемо!

Сьогодні поговоримо про зворотні дієслова в італійській мові.  Та перш ніж ми перейдемо до  них, давайте пригадаємо, що таке дієслово.  Отож, дієслово – це слово, що означає дію і відповідає на питання «що робити?», «що зробити?».

Ця стаття буде присвячена непрямим особовим займенникам (i pronomi personali indiretti), які в реченні замінюють непрямий додаток.

Нагадаю, що в  статті «Особові займенники. Частина 1.» ми розглянули особові займенники (I pronomi personali), які в реченні замінюють підмет, тобто  особу чи річ, яка виконує певну дію. Ці займенники відповідають на запитання називного відмінка «хто?», «що?», наприклад: Він (хто?) читає книгу.

В статті «Особові займенники. Частина 1.» ми розглянули особові займенники (I pronomi personali), які в реченні замінюють підмет, тобто  особу чи річ, яка виконує певну дію.

Окрім підмета, особові займенники можуть замінювати додаток або, іншими словами, особу чи річ, над якою виконується певна дія. Наприклад:
Lui festeggia il compleanno. – Він святкує день народження. (додаком виступає іменник «день народження» над яким виконують дію > святкують.)
Io accompagno i bambini in palestra. – Я відводжу дітей в спортзал. (додаком виступає іменник «дітей» над яким виконують дію > відводять в спортзал.)

C’è та è – це два різних дієслова, з різними основами та значеннями, які, відповідно, і вживаються в різних ситуаціях.
È – третя особа однини дієслова «essere» (бути, існувати), а c’è – третя особа однини займенникового дієслова «esserci» (існувати/бути/мати, перебувати, знаходитися).