Trapassato remoto – це найменш вживаний минулий час в італійській мові. Зустрічається він тільки у підрядних реченнях і його єдиною функцією є описати минулу дію, яка відбулася перед іншою минулою дією висловленою у passato remoto. 

Я уже писала про узгодження часів в італійській мові у дійсному способі (modo indicativo)  коли головне речення вжите у теперішньому часі та у минулому. Цього разу я розповім про те, як узгоджуються часи у конджунтіво. 

У статті Узгодження часів в італійській мові: дійсний спосіб теперішній час ми розглянули узгодження часів в італійській мові за умови, що дієслово в головному реченні вжите у теперішньому часі дійсного способу. Тепер розберемося як зміняться часові форми в підрядних реченнях, якщо головне речення буде вжите у минулому часі, наприклад: “Ho saputo che…”.

В італійській мові існує таке поняття як узгодження або послідовність часів (concordanza dei tempi). Зазвичай тут ми і зашпортуємся постійно, бо крім опанування всіх восьми  італійських часів, потрібно ще навчитися правильно їх вживати один відносно іншого.

Condizionale composto (або passato) висловлює висловлює побажання чи описує дії, які могли відбутися в минулому за певних умов але не відбулися.

Il futuro anteriore називають і передмайбутнім часом, і складним майбутнім, і майбутнім доконаним часом. Але як би його не називали, потрібно запам’ятати одну особливість: il futuro anteriore завжди передує простому майбутньому часу (il futuro semplice), тобто, на часовому проміжку він знаходиться між теперішнім і майбутнім часом. Перед тим як розглянути способи вживання складного майбутнього часу, подивимся як він утворюється.

Добралися ми тепер і до майбутніх часів. Їх в італійській мові всього навсього два: простий майбутній (il futuro semplice) та передмайбутній або складний майбутній (il futuro anteriore). Звучить страшно, а насправді все дуже просто. Але шоб не ускладнювати собі життя розглянемо цих два майбутніх часи окремо один від одного.

На відміну від української мови, в якій є всього один минулий час, в італійській мові, таких часів — п’ять. Я вже писала про passato prossimo, imperfetto та passato remotо, а сьогодні поговоримо про trapassato prossimo — передминулий час. Trapassato prossimo – це час, який описує дію, яка відбулася в минулому і передувала іншій минулій. Тобто, якщо якась минула дія описується минулим часом, то логічно буде якщо передминула дія (тобто дія, яка відбулася раніше якоїсь іншої минулої дії) буде вживатися в передминулому часі. В українській мові ми в таких випадках використовуємо додаткові означення, щоб показати порядок дій, наприклад: перед тим як, до того як, раніше, а ще раніше і т.д.

З усіх дієслівних часів в італійській мові passato remoto вважається одним з найскладніших. Насправді ж час не такий складний як про нього розповідають і єдина річ яка робить його таким неулюбленим це наявність великої кількості неправильних дієслів. Але і в цій «неправильності» є свої закономірності.

Passato remoto – це минулий час, який описує дії, що відбулися в далекому минулому і не мають з теперішнім ніякого зв’язку, ні фізичного, ні емоційного.