Поговоримо про комплементарні дієслова?
Донедавна я уявлення не мала, що означає цей термін. Якби не @kyivdictionary то так би і залишилася безграмотною. )))
Отже, італійською ці слова називаються «verbi procomplementari» але у підручниках вони нам трапляються під більш простою назвою «verbi pronominali».
Яке допоміжне дієслово вживається зі словом «piovere»: essere чи avere? Як правильно сказати італійською: “ha piovuto” чи “è piovuto”?
Ще кілька десятків років тому в італійських школах навчали, що дієслова, які описують атмосферні явища є
Trapassato remoto – це найменш вживаний минулий час в італійській мові. Зустрічається він тільки у підрядних реченнях і його єдиною функцією є описати минулу дію, яка відбулася перед іншою минулою дією висловленою у passato remoto.
Зворотні дієслова в італійській мові часто викликають складнощі у вживанні через присутність займенникових часток: адже окрім основи дієслова потрібно незабувати відміняти і їх. До того ж займенникові частки мають здатність свою позицію відносно зворотнього дієслова і інколи це ще більше заплутує.
Сьогодні поговоримо про зворотні дієслова в італійській мові. Та перш ніж ми перейдемо до них, давайте пригадаємо, що таке дієслово. Отож, дієслово – це слово, що означає дію і відповідає на питання «що робити?», «що зробити?».
C’è та è – це два різних дієслова, з різними основами та значеннями, які, відповідно, і вживаються в різних ситуаціях.
È – третя особа однини дієслова «essere» (бути, існувати), а c’è – третя особа однини займенникового дієслова «esserci» (існувати/бути/мати, перебувати, знаходитися).