В статті «Особові займенники. Частина 1.» ми розглянули особові займенники (I pronomi personali), які в реченні замінюють підмет, тобто  особу чи річ, яка виконує певну дію.

Окрім підмета, особові займенники можуть замінювати додаток або, іншими словами, особу чи річ, над якою виконується певна дія. Наприклад:
Lui festeggia il compleanno. – Він святкує день народження. (додаком виступає іменник «день народження» над яким виконують дію > святкують.)
Io accompagno i bambini in palestra. – Я відводжу дітей в спортзал. (додаком виступає іменник «дітей» над яким виконують дію > відводять в спортзал.)

Додаток може бути прямим або непрямим і, відповідно, займенник який його замінює буде набирати прямої (i pronomi personali diretti)  або непрямої форми (i pronomi personali indiretti).

Про додаток як граматичну категорію можна прочитати тут .

Щоб неускладнювати собі життя, продовжимо розбирати займенники поступово, і в цій статті розглянемо тільки прямі особові займеники в ролі додатка.

Прямі особові займенники в ролі додатка (i pronomi personali diretti oggetto) вказують на осіб, істот, предмети, явища і поняття над якими виконується дія, замінюють, відповідно, прямий додаток і відповідають на запитання кого?, що? сhi? che cosa? (запитання знахідного відмінка  в українській мові).

прямі особові займенники (в ролі додатка) – i pronomi personali diretti (oggetto)
	однина	множина
1 особа	mi – мене	ci – нас
2 особа	ti – тебе	vi – вас
3 особа, чоловічий рід	lo – його	li – їх
3 особа, жіночий рід	la – її	le – їх

Вживаються прямі особові займенники – i pronomi personali diretti – в таких випадках:

1) Для заміни іменників, тобто осіб, тварин, предметів, явищ на яких направлена дія. Зазвичай вони, як і іменники, ставляться перед дієсловом.

Ti piacciono gli spaghetti? – No, li detesto! (li = gli spaghetti). – Тобі подобаються спаґетті? – Я їх ненавиджу!
Mi ami? – Sì, ti amo. – Ти мене кохаєш? – Так, я тебе кохаю.
Prendi la medicina? – No, non la prendo. (la = la medicina) – Ти приймаєш ліки? – Ні, я їх не приймаю.
Vuoi un caffè? – Grazie, lo prendo volentieri. (lo = il caffè) – Хочеш кави? – Дякую, вип’ю її з задоволенням.
Chi accompagna i bambini in palestra? – Li accompagna mia madre. (li = i bambini) – Хто веде дітей в спортзал? – Їх веде моя мама.
Andate a comprare i biglietti? Allora io vi aspetto qua. (vi = voi) – Ви йдете купляти квитки? То я вас зачекаю тут.
Allora, ci inviti al tuo matrimonio?! (ci = noi) – Ну то як? Запросиш нас на своє весілля?

2) Займенники lo та la перед словами, які починаються з голосної можуть скорочуватися до l’:

Mi piace questa canzone, l’ascolto sempre. (l’ = la = la canzone) – Мені подобається ця пісня; я постійно її слухаю.
Ma tu ami Marco? – No, non l’amo. (l’ = lo = Marco) – Ти кохаєш Марко? – Ні, я його не кохаю.

NB! Займенники le та li ніколи так не скорочуються!

Chi accompagna i bambini in palestra? – Li accompagna mia madre. (li = i bambini)
Mi piacciono queste canzoni, lе ascolto sempre. (le = le canzoni)

3) Коли після дієслова йде інше дієслово в неозначеній формі (інфінітиві) то займенник може стояти або перед дієсловом, або після інфінітиву. Якщо ми поставимо займенник після інфінітиву, то в такому випадку займенник з інфінітивом пишуться разом:

Ordiniamo una pizza? – No, non la posso mangiare, sono a dieta.
No, non posso mangiarla, sono a dieta.

4) Займенник lo може також заміняти ціле речення чи фразу. В цьому випадку він набуває значення «це, цього». Наведу найбільш класичний приклад, який ви чуєте щодня:

Che cosa è successo? – Non lo so. (lo = non so che cosa è successo, non so questo)

або інший приклад (теж класика жанру )

Ti giuro, se Marco non mi chiederà perdono, lo lascerò! – Non lo dici sul serio!   – Якщо Марко не попросить у мене вибачення, то я його покину! –  Ти це несерйозно!? (в першому реченні займеник lo означає «його», тобто Марка, а в другому реченні займенник lo замінює собою цілу вразу «se Marco non mi chiederà perdono, lo (його) lascerò.»)

І насамкінець кілька запитань для самоперевірки та кращого запам’ятовування матеріалу.

1) Що таке прямі особові займенники? Яку частину речення вони замінюють?
2) Які особові прямі займеники ви знаєте? Як вони перекладаються на українську і на які запитання відповідають?
3) Чи скорочуються займенники la, lo, le та li  до форми l’? Якщо так, то в яких випадках?
4) Прямі особові займенники вживаються перед дієсловом чи після нього?
5) Яку позицію замає займенник відносно дієслова та інфінітива, якщо вони обидвоє присутні в реченні?
6) Чи може займенник lo заміняти цілу фразу? Якщо так, то якого значення він набуває?

 

Про непрямі особові займенники в італійській мові можете прочитати тут.