Сьогодні поговоримо про займенники в італійській мові, які чомусь багатьом даються важко. Хоча насправді тема простіша за табличку множення «2*2». Давайте згадуємо з уроків української, що таке займенник.

Займенник – це така частина мови, яка в реченні замінює іменник. Займенник вказує на предмет чи його ознаки але ніколи нам його не називає. Наприклад: Тобі подобаються спаґетті? – Ні, я їх ненавиджу. (в другому реченні займенник «їх» замінює іменник «спаґетті»; вказує на предмет, який ми ненавидимо, неназиваючи його).

(Щоб  було легше зрозуміти  – займенники вживаємо, щоб не повторювати кілька разів підряд одне й те саме слово чи фразу. Наприклад, якшо ми скажемо «Я не їм спаґетті, бо мені спаґетті не подобаються, але якщо спаґетті буде приговане з тунцем, то я таке спаґетті з’їм з задоволенням», то в такий спосіб перенавантажимо речення. Власне для таких випадків існують займенники та слова-синоніми: щоб робити мову приємною на слух та більш легкою. Порівняйте: «Я не їм спаґетті, бо вони мені не подобаються. Але якщо приготувати їх з тунцем, то таку страву я з’їм із задоволенням».)

Пригадали собі приблизно зі шкільного курсу, шо таке займенник? Прекрасно. Поїхали далі.

В італійській мові є такі види займенників: особові – pronomi personali, присвійні – pronomi  possessivi,  вказівні – pronomi  dimostrativi, неозначені – pronomi indefiniti, питальні та кличні – pronomi interrogativi ed esclamativi, відносні – pronomi  relativi.

Почнемо з основи основ – особових займенників (pronomi personali).
(1) Особові займенники можуть замінювати в реченні іменники в ролі підмета або додатка.
(2) Коли ж особові займенники замінюють додаток то вони можуть бути прямими (diretti) або непрямими (indiretti).

Для спрощення завдання розглянемо сьогодні тільки особові займенники в ролі підмета (pronomi personali soggetto).

Особові займенники в ролі підмета вказують на осіб, інших істот, предмети, явища і поняття і відповідають на запитання хто?, що? і, в більшості випадків, вживаються перед дієсловом.

особові займенники (в ролі підмета) – pronomi personali (soggetto)
	однина	множина
1 особа	io	noi
2 особа	tu	voi
3 особа	lui, lei, lei (egli, ella, esso, essa)	loro (egli, essi, esse)

Вживання особових займенників в ролі підмета (i pronomi personali soggetto):

1) Переважно в італійській мові, на відміну від української, особові займенникик в ролі підмета опускаються. Наприклад:

(Io) ho chiamato Paolo. – Я зателефонувала Паоло.
(Noi) abbiamo perso il treno. – Ми запізнилися на потяг.
(Loro) non verrano alla festa. – Вони не прийдуть на свято.

2) Особові займенники в ролі підмета вживаються обов’язково в таких випадках:

• Коли потрібно підкреслити протилежність, противагу іншій особі, предмету, явищу:
  Lui sa l’inglese, ma lei non capisce nemmeno una parola. – Він знає англійську, а вона не розуміє ні слова (англійською).
  Noi viviamo nel centro della città e loro vivono in periferia. – Ми живемо в центрі міста, а вони на околиці.

• Коли хочемо підкреслити, наголосити на предметі, особі, явищі. В таких випадка займенник часто ставиться після дієслова, а не перед ним:
  Me l’ha detto lei, ma non ci credo. – Мені про це сказала вона, але я в це не вірю.
  È stato lui ad invitarmi per la festa. – Це власне він запросив мене на свято.

• Зі словами anche, neanche, neppure, nemmeno:
  Anche noi quest’estate andiamo in Turchia.
  – Oggi non sono uscita da casa. E tu? – Neanch’io.

В сучасній італійській мові займенники egli, ella, esso, essa, essi, esse вживаються рідко. Переважно їх замінюють більш вживані займенники lui, lei, loro.
Egli, ella (він, вона) – можна зустріти в мові документів та законодавства.
Esso, essa, essi, esse (він, вона в однині та множині) – якщо і вживаються, то тільки для позначення тварин та речей.
Займенник Lei вживається при ввічливому звертанні на «Ви» (як до чоловіків так і до жінок).

І накінець пропоную вам кілька запитань для самоперевірки та кращого запам’ятовування матеріалу. Геть чисто як в школі!  Але тут треба добре засвоїти матеріал, щоб без проблем потім вивчити прямі та непрямі особові займенники в ролі додатка.

1. Що таке займенник?
2. Які особові займеники ви знаєте? Як вони перекладаються на українську і на які запитання відповідають?
3. Особові займенники вживаються перед дієсловом чи після нього?
4. В яких випадках особові займенники вживаються обов’язково, а в яких можуть пропускатися?

В другій частині цієї статті я розповім про прямі особові займенники в ролі прямого додатку – I pronomi personali complemento diretti, а третя частина буде присвячена, відповідно, прямим особовим займенникам в ролі непрямого додатку – I pronomi personali complemento indiretti.