Il passato prossimo відноситься до складних часів і, як усі складні часі в італійській мові, утворюється за допомогою допоміжних дієслів (essere/avere) у відповідні формі та participio passato основного (смислового) слова.

Participio passato (пасивний дієприкметник минулого часу) утворюється так:
дієслова І групи змінюють закінчення – are на – ato;
дієслова ІI групи: – ere > – uto;
дієслова ІII групи: – ire > – ito.

Напр.:
Amare > amato
Cadere > caduto
Finire > finito

Отож,  passato prossimo утворюється наступним чином:
Essere/avere (в теперішньому часі) + participio passato основного слова.

NB! Participio passato дієслів, які вживаються з допоміжним словом essere, узгоджується в роді з підметом (особою/річчю, яка виконує дію). Якщо ж таких осіб більше ніж одна і серед них є хоча б одна особа чоловічого роду, то дієслова будуть узгоджуватися з чоловічим родом.

Напр.:
Paolo è andato via.
Francesca è andata via.
Francesca e le sue amiche sono andate via. (усі особи які виконують дію – жіночого роду, тому і закінчення в дієслова буде відповідати закінченню жін.р. множини – e).
Francesca, le sue amiche e Paolo sono andati via. (серед осіб, які виконують дію є 1 особа чоловічого роду, тому закінчення в дієслова буде відповідати закінченню чол.р. множини – і).
Paolo ha parlato con suo fratello.
Francesca ha parlato con le sue amiche.

Ну і куди ж без неправильних дієслів!

1) Для початку зверніть увагу на те, що дієслова essere і stare мають одну і ту ж форму participio passato: stato.

2) Ці слова запам’ятовуються окремо від усіх:
Vivere > vissuto
Venire > venuto
Nascere > nato

3) Інші неправильні дієслова, для легшого запам’ятовування, можна розділити на групи по закінченнях participio passato.

І поки ви вчите непрвильні дієслова я підготую статтю про вживання минулого часу. A presto!