Чому італійці «vanno in ferie» (ідуть у відпустку) але працюють у «giorni feriali» (будні дні)??? Вас теж дивувало чому в Італії для позначення відпустки і будніх днів використовується одне і те ж слово?

Відповідь проста: іменник «ferie» та похідний від нього прикметник «feriale» мають один і той самий корінь але через дві різні культурні традиції дійшли до нас з різними значеннями.

Ferie – відпустка

У Стародавньому Римі феріями (feria) називали дні присвячені вшануванню богів і у ці дні не можна було проводити зібрання та судові засідання або простіше – не можна було працювати. Власне звідси і походить сучасне слово “ferie” – відпустка.

Feriale – робочий

Feriale у значенні «робочий» прийшло в італійську мову з християнського календаря у якому неділя була господнім днем (dies Domini) і у цей день належало відпочивати. Неділя розпочинала тиждень і наступні за нею дні – понеділок (feria secunda – другий день), вівторок (feria tertia – третій день) і так далі, а усі разом «dies ferialis» (giorni feriali)  – за цим календарем вважалися святковими бо були присвячені різним мученикам і святим, але у ці дні не заборонялося працювати. Ось так, через християнський календар святкові дні стали робочими.
•
Таким чином іменник «ferie» означає “вихідні, канікули, відпустка” (ferie natalizie, pasquali, estive; andare in ferie), а прикметник «feriale» – «робочий».