Il futuro anteriore називають і передмайбутнім часом, і складним майбутнім, і майбутнім доконаним часом. Але як би його не називали, потрібно запам’ятати одну особливість: il futuro anteriore завжди передує простому майбутньому часу (il futuro semplice), тобто, на часовому проміжку він знаходиться між теперішнім і майбутнім часом. Перед тим як розглянути способи вживання складного майбутнього часу, подивимся як він утворюється.

Як і будь-який складний час в італійській мові, futuro anteriore утворюється з дієслів essere/avere у формі простого майбутнього часу та participio passato основного дієслова. З дієсловом avere вживаються усі перехідні дієслова, неперехідні дієслова, які описують психічний чи фізичний стан людини, а з essere вживаються слова руху, зміни стану, зворотні дієслова. Більш детально про вибір допоміжного дієслова можна прочитати в статті «Essere чи avere?»

Отож, утворення il futuro anteriore:

essere/avere у формі futuro semplice + participio passato основного дієслова

	trovare	vendere	uscire
io	avrò trovato	avrò venduto	sarò uscito/a
tu	avrai trovato	avrai venduto	sarai uscito/a
lui, lei, lei	avrà trovato	avrà venduto	sarà uscito/a
noi	avremo trovato	avremo venduto	saremo usciti/e
voi	avrete trovato	avrete venduto	sarete usciti/e
loro	avranno trovato	avranno venduto	saranno usciti/e

А тепер про вживання futuro anteriore.
На відміну від української мови, де ми всі майбутні дії висловлюємо за допомогою одного майбутнього часу, в італійській мові майбутні дії можуть передувати одна одній і для цього будуть використовуватися різні майбутні часи. Так, futuro anteriore буде описувати завершену (доконану) дію, яка відбудеться у майбутньому, але раніше іншої майбутньої дії вираженої у futuro semplice. Наприклад:

Appena sarò tornata dalle vacanze mi metterò a studiare seriamente. – Після того як я повернуся з канікул, я серйозно займуся навчанням. (В даному реченні ми маємо дві майбутні дії, одна з яких передує іншій. Та, яка передує іншій, вживається в передмайбутньому/доконаному часі, а наступна за нею – вживається в простому майбутньому. Тобто одна майбутня дія, відбувається після того як відбудеться/завершиться інша майбутня дія).

Переважно перед futuro anteriore вживаються прислівники часу quando – коли, dopo che – після того як, appena ( = non appena) – як тільки.

Appena/quando il sig. Rossi sarà rientrato in ufficio gli dirò di richiamarLa. – Як тільки синьйор Россі повернеться в офіс, я скажу йому, щоб він вам зателефонував. («повернеться в офіс» – майбутня доконана/завершена дія, яка відбудеться перед іншою майбутньою дією «скажу йому»)

Dopo che avremo ricevuto la conferma ufficiale , pubblicheremo la notizia. – Після того як ми отримаємо офіційне підтвердження, ми опублікуємо цю новину. (спочатку ми отримаємо підтвердження, і тільки потім опублікуємо новину).

Власне тут і полягає складність вживання futuro anteriore, а також і минулих часів: в постійному контролі, а з досвідом і відчутті, того, яка дія якій передує і за якою слідує. Тобто, не стільки важко граматично вивчити ці часи, скільки важко змусити себе почати їх активно застосовувати. Тут потрібні наполегливість, постійний самоконтроль і бажання розмовляти правильно. Відразу скажу, це – нелегко, але, в той же час, це – дуже реально!

Il futuro anteriore, як і futuro semplice, може також вживатися для висловлення сумнівів, здогадок, припущень. Але, якщо простий майбутній вживається для висловлення сумніві в теперішній момент, то складний майбутній використовується для висловлення сумнівів в минулому.

Порівняйте:

Il futuro semplice

Dove saranno a quest’ora? – Де вони в цей час?
Giovanni è una persona aperta: avrà tanti amici? – Джованні дуже відкрита людина: у нього напевно багато друзів.
Sarò povera e ignorante, ma sono una donna onesta. (Carlos Ruiz Zafon, “L’ombra del vento”) – Можливо я бідна і неосвітчена, але я порядна жінка.

Il futuro anteriore

Avrà detto la verità? – Чи сказав він правду?
Sarà stato lui ad organizzare tutto? – Це напевне він все організував.
Sarai stato stanco ieri mattina dopo tutta la notte in discoteca! – Ти напевне був дуже втомлений вчора зранку після того як провів всю ніч на дискотеці!
– Ma perché lui non risponde alle mie chiamate? – Boh, non so, avrà lasciato il cellulare a casa? – Чому він не відповідає на мої дзвінки? – Не знаю, напевне забув телефон вдома.

В розмовній мові часто складний майбутній час замінюють futuro semplice, а то і простим presente semplice.

Appena arriverò a casa, ti telefonerò. > Appena arrivo a casa, ti telefono.

Але ви не розслабляйтеся і старайтеся, все-таки, вживати цей час. Завчивши його дієслівні форми і способи вживання, вам буде легше справитися з узгодженням часів і Congiuntivo.

Ще кілька мовних нюансів для супер прискіпливих. Читати необов’язково.

1) Вживання майбутнього складного часу та майбутнього простого в одному реченні підкреслює залежність/взаємозв’язок між двома діями. Порівняйте:

Finirò l’università, farò il viaggio all’estero. (в даному речені, не прослідковується якийсь специфічний зв’язок між двома діями, просто перелік майбутніх дій, планів на майбутнє: спочатку закінчу університет, потім поїду в подорож. Не обов’язково одна дія послідує відразу за іншою.)

Quando avrò finito l’università, farò un viaggio all’estero. (в цьому ж реченні дві події здаються тісно пов’язаними між собою. Подорож прив’язується до закінчення університету, і є важливо закінчити спочатку навчання, а вже потім відправлятися в подорож).

2) в самостійному реченні (коли немає інших дій в різних часах) futuro anteriore описує майбутню дію, яка закінчиться до якогось певного моменту в майбутньому.

Entro lunedì avrò finitо questo lavoro. – До понеділка я вже закінчу цю роботу.
Fra un giorno saranno arrivati a Leopoli. – Через один день вони вже доберуться до Львова/вже будуть у Львові.

В цьому ж значенні можна вжити і futuro semplice, але простий майбутній час, на відміну від futuro anteriore не несе в собі такого яскраво вираженого значення результативності, завершеності певної дії.