У цій статті поговоримо про congiuntivo imperfetto в італійській мові. Та спочатку я б хотіла нагадати про інші статті про конджунтив, які можуть вас зацікавити. Перш за все це стаття «Congiuntivo в італійській мові: загальна інформація» та стаття «Вживання конджунтиву в італійській мові».
Тим, хто тільки починає знайомство з італійським конджунтивом, раджу перечитати статті про congiuntivo presente: «Congiuntivo presente: правильні дієслова,Congiuntivo presente: неправильні дієслова» та «Congiuntivo imperfetto в італійській мові: утворення та вживання.
А тепер переходимо до congiuntivo passato.
Congiuntivo passato: як утворюється?
Il congiuntivo passato утворєються з congiuntivo presente дієслів «essere» і «avere» та минулої форми (participio passato) основного дієслова.
Il congiuntivo presente дієслів «essere» та «avere».
essere | avere |
sia | abbia |
sia | abbia |
sia | abbia |
siamo | abbiamo |
siate | abbiate |
siano | abbiano |
Вживання congiuntivo passato
Сongiuntivo passato в італійській мові вживається після дієслів та фраз, які вимагають після себе вживання конджунтиву, та служить для висловлення минулої дії, яка сталася перед іншою дією, висловленою у теперішнььому часі в головному реченні.
Penso (=frase principale al presente) che il treno sia arrivato (= il congiuntivo passato) alle 8:00. – Я думаю, що поїзд прибув о 8:00.
Spero che tu mi abbia creduto. – Сподіваюся, що ти мені повірив.
Penso che Daniele sia uscito da casa 10 minuti fa. – Думаю, що Даніель вийшов з дому 10 хвилин тому.
Non credo che loro siano già arrivati. – Не думаю, що вони уже приїхали.
Penso che il supermercato non sia ancora aperto. – Думаю, що супермаркет ще не відкрився.