«La Befana vien di notte
con le scarpe tutte rotte
attraversa tutti i tetti
porta bambole e confetti»

(Filastrocca popolare)

Італійське прислів’я каже: «L’Epifania tutte le feste porta via». І справді, після різдвяних та новорічних святкувань  з появою Бефани, в ніч з 5 на 6 січня, яка щедро обдаровує слухняних дітей солодощами, а неслухняних – золою, Епіфанія (Богоявлення, або Поклоніння трьох волхвів) закриває цикл  зимових свят.

Незважаючи на популярність Babbo Natale, італійського Санта Клауса, Бефана залишається улюбленою феєю італійських дітлахів, які приманюють її залишаючи на підвіконнях склянку вина та трохи печива, щоб старенька могла підкріпитися.

Ім’я «Бефана» походить від лексично спотвореної назви свята Епіфанія. Традиційно Бефану зображають як стареньку добру жінку, дуже щедру,  але дуже непривабливу, яка літає на мітлі, як відьма і, потрапляючи до будинків через комин, залишає для дітей подарунки у шкарпетках повішаних біля вікна чи каміну.

Бефана має довгу історію в якій сплелися як поганські, так і християнські повір’я, традиції та легенди, які з часом змінювалися.

Легенда про богиню Діану та богиню Абундію

Ймовірно, походження цього персонажу було пов’язане з сільськогосподарськими традиціями Давнього Риму. 25 грудня, на четвертий день після зимового сонцестояння, коли вже було помітно збільшення світлового дня, в Римі святкували Sol Invictus  – народження непереможного сонця. А ще через дванадцять днів свтякувалася смерть і воскресіння божества Матері Природи. І римляни вірили, що в період між цими двома святами над їхніми полями літала богиня родючості Діана і благословляли їх на майбутній багатий врожай.  Згідно інших джерел  це була не Діана, а німфа достатку і хоронителька рогу достатку Абундія (abbondanza). Церква засудила такі вірування назвавши їх сатанинським і під таким впливом Діана чи Абундія з часом набула обрисів відьми на мітлі  в її класичному вигляді і стала Бефаною.

В цьому контексті образ Бефани, як старої жінки, символізує старий рік, а мішок з подарунками – жертвопринесення для щедрого нового року.

Легенда про богиню Стренію

Інша ж гіпотеза  пов’язує Бефану з римським святом на честь бога Януса, бога початку і кінця часу та всякої діяльності, та богині Стренії, символу нового року, достатку і везіння, яке відбувалося на початку року і під час якого всі обмінювалися подарунками.  Власне від імені цієї богині і походить італійське слово «strenna»  яке означає  новорічний або різдвяний подарунок.

Церковна версія легенди про Бефану

Ну а легенда про Бефану, яку знають усі діти і яка була схвалена Церквою розповідає, що три царі, які вирушили у Віфлеєм щоб принести подарунки новонародженому Христу, заблудившись запитали правильну дорогу в однієї старої жінки. Незважаючи на те, що вони запрошували її піти з ними, вона відмовилася. Пізніше вона пошкодувала про це і приготувавши кошик з солодощами, вирішила йти слідом за ними але так і не змогла їх знайти. Тоді вона почала стукати в усі будинки, які їй траплялися даруючи солодощі всім маленьким дітям, сподіваючись що хтось з них і буде тим новонародженим. І з того часу, в ніч з 5 на 6 січня, вона подорожує по всьому світу, в надії отримати прощення роблячи подарунки дітям.

Гарного вам свята і гарних подарунків!

І пам’ятайте, що за непривабливою зовнішністю може ховатися прекрасна і добра душа!