Обидва дієслова перекладаються на українську як «іти», «їхати». Проблема в тому, що в українській мові, для того що вказати напрямок руху  ми використовуємо прийменники «до»,  «від» і «з».  А в італійській, ці два дієслова з самого початку несуть в собі опис напрямку руху, тому дуже важливо вміти їх розрізняти і правильно вживати.

Так, «andare» означає рух в будь-якому напрямку  від мовця , тобто відхід, відправлення. Тому його можна перекладати словами: іти, відходити, від’їжджати, відправлятися.

А «venire» означає рух в сторону мовця, рух в напрямку до місця де знаходиться або куди направляється наш співрозмовник, або людина яка розповідає, наближення до чогось, і його, відповідно, можна перекладати словами: приходити, приїжджати, прибувати.

Обидва дієслова використовують прийменники, щоб уточнити види і напрямки руху. Розглянемо наразі прийменники «а» та «da», які створюють найбільше непорозумінь.

Отож, прийменник «а» служить для того, щоб вказати рух в напрямку до предмету (об’єкту), і прийменник «da» для того щоб вказати на рух до особи.

Vado a Leopoli. – Я їду до Львова (до «об’єкту» міста).
A che ora vai al lavoro?  – В котрій годині ти йдеш на роботу? (рух до «об’єкту» офісу)
A che ora vieni a casa di sera? – В котрій годині ти приходиш додому?
Maria va da Francesca a studiare. – Марія йде до Франчески, щоб разом вчитися. (рух до особи)
Vado a Cipro la settimana prossima. – Наступного тижня я їду на Кіпр. (рух в напрямку до «об’єкту» Кіпру).
Vengo a Cipro la settimana prossima. – Наступного тижня я їду на Кіпр (і, наприклад продовжимо відпочинок разом; тобто рух до когось хто вже знаходиться на Кіпрі).
Vengo a prenderti alle 20:00. (рух до співрозмовника)
Luca viene alla festa? (рух до того хто говорить; він прийде на свято де будемо ми всі?)

А тепер – найскладніше.

З дієсловом venire» прийменник da може мати два значення:

1) «до» якщо мова йде про прихід, приїзд до особи (це те значення прийменника da, про яке ми вже знаємо);
2)«від», «з» якщо мова йде про прихід, приїзд від предмета чи особи.

Тому при вживанні  цього прийменника з дієсловом «venire» треба завжди пам’ятати про рух який ми збираємося описати, а при перекладі потрібно враховувати контекст.

Da dove vieni? – Vengo dall’ufficio. – Звідки ти йдеш? – З роботи (з офісу). (При зустрічі, один знайомий запитує іншого, про те звідки він іде; рух до мовця – da dove vieni?, і рух від «предмету» офісу в сторону мовця – Vengo dall’ufficio. )
Da chi vieni? – Vengo da Stefano. – Від кого ти йдеш? – Від Стефано.

Фраза «Da chi vieni?» використовується рідко і переважно тоді,  коли ваш співрозмовник знає, що ви ідете від когось і в такий спосіб уточнює від кого саме. У всіх інших випадках ви почуєте запитання «Da dove vieni?»

Dove sei adesso? – In «La Feltrinelli» – Bello! Vorrei anch’io comprarmi qualche libro. Aspettami là, vengo da te. (зачекай мене там, я вже іду; рух до особи-співрозмовника)

– Domani sera vado al cinema per guardare “Jungo Unchained”. (до «об’єкту» кіно)
– Oh, è un film bellissimo e non mi dispiacerebbe guardarlo ancora. Allora, vengo al cinema anch’io. (я також піду туди, і там будеш ти; рух до місця де буде знаходитися співрозмовник)
– E io domani sera vado all’opera. (рух до «об’єкту» опера;  там не буде нікого з перших двох учасників діалогу).

Двоє подруг спілкуються, і одна запитує іншу:
Dove vai adesso?  – Vado dal dottore. (рух до особи-не співрозмовника)

Чоловік з дружиною мають підійти разом до лікаря. Дружина вже на місці, а чоловік запізнюється. Вона йому телефонує:
Ma dove sei? – Sto venendo dal dottore! (рух до місця де чоловік знайде свого співрозмовника)

Якщо раптом у вас виникають запитання – звертайтеся!