В італійській мові всі іменники мають рід (чоловічий і жіночий) та число (однина та множина). Майже усі італійські іменники закінчуються на голосну; вийняток складають деякі запозичені слова, які можуть закінчуватися на приголосну.

Рід іменників в італійській мові

Переважно:
– іменники, які закінчуються на – о є іменниками чоловічого роду (genere maschile, M.): orto, prosciutto, ragazzo, armadio, treno, tavolo, gelato, prato, orologio, lavoro.

– іменники, які закінчуються на – a є іменниками жіночого роду (genere femminile, F.): penna, ragazza, pizza, casa, spiaggia, verdura, birra, panna, borsa, patata, cucina, macchina.

Але в італійській мові є багато іменників, які закінчуються на –е, і можуть належати як до чоловічого так і до жіночого роду. У цьому випадку не залишається нічого іншого, як запам’ятовувати рід таких іменників, перевіряти їхній рід y словнику, або орієнтуватися по артиклях, які стоять перед іменниками.

Приклад:
fiore – il fiore (перед словом стоїть артикль чоловічого роду відповідно слово fiore  – чоловічого роду.)
stazione – la stazione (перед словом стоїть артикль жіночого роду відповідно слово stazione – жіночого роду.)

Італійська мова: рід іменників, які зікінчуються на – e

Щоб було легше визначити рід іменників, що закінчуються на –е, користуйтеся наступними підказками.

1) до чоловічого роду належать іменники, які:

• позначають осіб чоловічої статі: il padre (батько), il re (король), lo studente (студент);
• закінчуються на –ore: il fiore (квітка), il rancore (злість, образа), l’umore (настрій), lo stupore (здивування).
• закінчуються на –one: il bastone (палиця), il bancone (прилавок), il drone (дрон), l’alone, il cordone (шнур), il pallone (м’яч);
• закінчуються на –ale: il segnale (сигнал), l’ospedale (лікарня), il locale (приміщення; бар, ресторан), il canale (канал), il viale (алея), il rituale (ритуал);
• закінчуються на –ile: il fucile (рушниця), il missile (ракета), il cortile (дворик), il campanile (дзвіниця), il proiettile (куля).
  

2) до жіночого роду належать іменники, які:

• позначають осіб жіночої статі: la madre (мати), la moglie (дружина);
• закінчуються на – ie: la carie (карієс), la specie (вид), la sottospecie (підвид), la calvizie (лисина);
• закінчуються на – sione: la decisione (рішення), la tensione (напруга), la televisione (телебачення), l’ossessione (одержимість), la previsione (передбачення, прогноз);
• закінчуються на – zione: la stazione (станція), la nazione (нація),  la dizione (дикція), la colazione (сніданок), l’elezione (вибір), la nutrizione (харчування), la migrazione (міграція);
• закінчуються на – gione: la stagione (сезон), la provvigione (комісія), la ragione (правота; причина), la religione (релігія), la carnagione (колір шкіри), cacciagione (дичина – впольоване  мисливцями).
• закінчуються на – udine: abitudine (звичка), solitudine (самотність), latitudine (широта), attitudine (ставлення).

Ще про способи визначення роду іменників можна почитати тут.

З множиною все простіше. Закінчення – о та – е в множині стають – і, а закінчення – а змінюється на – е.

	Однина (Singolare)	Множина (Plurale)
ч. р. (M.)	– o	– i
ж. р. (F.)	– a	– e
ч. та ж. р. (M.e F.)	– e	– i

 

Як бачите, переважна більшість іменників в множині мають закінчення – і.

Приклади:

il libro – i libri
la ragazza – le ragazze
il tavolo – i tavoli
la pizza – le pizze
il cane – i cani
la stazione – le stazioni
il fiore – i fiori
la stagione – le stagioni

———-*****———-*****———-*****———-

Іменникам в італійській мові присвячено також статті:

Ще про рід іменників

Іменники в італійській мові, які у множині мають дві форми з різним значенням