Поговоримо про дні тижня в італійській мові? Здавалося б, про що там говорити – вивчити на пам’ять та й усе. Але навіть у такій простенькій темі є багато цікавих моментів. Наприклад походження назв днів. Цікаво?
Дні тижня: етимологія
У Давньому Римі дні називалися на честь Сонця, Місяця та планет, бо тогочасні астрологи вважали, що небесні тіла керують днями. Відповідно понеділок (Lunedì) був днем Місяця – Lunae dies, вівторок (Martedì) днем Марсу (Marte), середа (Mercoledì) днем Меркурія (Mercurio), четвер (Giovedì) днем Юпітера (Giove), а п’ятниця (Venerdì) днем Венери – Venere.
Субота та неділя керувалися Сатурном (Saturni dies) та Сонцем (Solis dies). Про це залишився слід в англійській мові де ці два дні називаються Saturday та Sunday. Проте з поширенням християнства єврейський термін «shabbat» (Sabato), що означає «день відпочинку» витіснив традиційну назву суботи; а назву «dies dominica» (Domenica) тобто «Господній день» було введено на пропозицію імператора Костянтина після його хрещення.
Дні тижня: граматика
У італійській мові дні з понеділка по суботу – чоловічого роду, а неділя – жіночого роду.
Слова з наголосом на останньому складі в італійській мові називаються tronchi і за правилами не змінюють свою форму у множині та однині. Тому, назви днів, що закінчуються на dì не змінюються у множині: tutti i lunedì, tutti i venerdì тощо.
Субота має множину i sabati, а неділя – le domeniche.
Назви днів пишуться з малої букви.
Італійський календар
Тиждень в Італії починається з понеділка і закінчується неділею. Дні з понеділка по суботу називаються робочими – giorni lavorativi або giorni feriali, а робочий тиждень – settimana lavorativa. Неділю називають – вихідним днем (il giorno festivo), а суботу і неділю разом – вікендом (il fine settimana, il weekend).
Назви днів скорочуються шляхом відсікання літер в кінці слова, так щоб залишилося тільки три перших: lun, mar, mer, gio, ven, sab, dom. Або позначають дні першою літерою: l, m (або ma), m (або me), g, v, s, d.
Дні тижня італійською мовою: вживайте правильно
Для того, щоб сказати, що щось відбулося у якийсь день у італійській мові не використовують прийменників:
Domenica vado a pranzo da mia nonna e lunedì vado in palestra. – У неділю я йду до бабці на обід, а у понеділок я йду у спортзал.
Якщо ви хочете сказати, що щось відбувається кожного понеділка, вівторка тощо, то можете скористатися трьома способами:
- слово «кожний» – ogni: ogni lunedì, ogni sabato;
- слово «усі» – tutti, tutte: tutti i lunedì, tutte le domeniche;
- за допомогою означеного артикля однини: il sabato, la domenica, il lunedì.
Наприклад:
Ogni lunedì / Tutti i lunedì / I lunedì vado al corso di cucina – Кожного понеділка / По понеділках я ходжу на кулінарні курси.
Щоб сказати, що щось відбулося минулого четверга чи відбудеться цієї чи наступної неділі користуємося словами: scorso, prossimo, questo, questa (і звичайно вони узгоджуються у роді та числі з днями):
domenica scorsa, questo venerdì, giovedì prossimo, il prossimo sabato, lo scorso giovedì.
Зверніть увагу! Якщо слова scorso, prossimo стоять після назви дня то, вони вживаються без артиклів, але якщо вони стоять перед днем, то вимагають означеного артикля чоловічого або жіночого роду. Але це не стосується слова “settimana”: la settimana scorsa, la scorsa settimana.
Ще один цікавий варіант зі словом altro, яке в залежності від контексту може набувати різних відтінків: інший, минулий, недавній, наступний, майбутній.
altro giorno – позавчора, на днях, недавно, іншим разом, минулого разу.
Наприклад:
- L’ho visto l’altro sabato. – Я бачив його минулої суботи.
- Ne abbiamo parlato l’altro giorno. – Ми недавно / на днях про це говорили.
- Ci vedremo l’altra settimana. – Побачимося наступного тижня.
- Ne riparleremo l’altro giorno. – Поговоримо про це іншим разом.